ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНЯТ З УКРАЇНСЬКОЮ МУЗИЧНОЮ СПАДЩИНОЮ - ЯК ЗАСІБ НАЦІОНАЛЬНО ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Дошкільний вік в становленні особистості має свої особистості і переваги, а саме сенситивний період для музичного, емоційного та соціального розвитку. Це створює великі можливості для виховання морально естетичних почуттів, зокрема і патріотизму.

На початку систематичної роботи по патріотичному вихованню засобами музики я широко використовувала український фольклор , але в подальшому дійшла висновку, що доцільніше буде паралельно використовувати надбання українських композиторів - класиків та сучасності. Українські композитори зробили вагомий внесок в справу написання музики для дітей: інструментальної, балетної, театральної та оперної. Відомими є опери М. Лисенка «Коза - дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна», Д Клєбанова «Лелеченя», В. Кирейко «Лісова пісня»; балети І. Ковача «Північна казка» та ін.. Самостійність і людяність музичних образів фортепіанних творів українських сучасних авторів пояснюється опорою на інтонації народної музики, що є засобом втілення національного духу, психологічної сутності, неповторної індивідуальності народного характеру. Навіть у самих легких п'єсах, що призначені для самих маленьких слухачів, можна побачити цікаві зразки художньої обробки народних мелодій (М.Колеса "Спи Ксеню", Ж.Колодуб "Весняні враження", М.Скорик "Дитячий альбом"). Викликають захоплення, піднесені почуття гордості, любові до батьківщини твори українських сучасних композиторів Наталії Май, Алли Мигай, Анни Олєйнікової, Миколи Ведмедері та інших.

З метою систематизації навчально - виховної роботи з патріотичного виховання в нашому дошкільному навчальному закладі педагогами було розроблено Проект «Залучення дошкільнят до української національної спадщини». Участь у ньому дозволила більш диференційовано визначити вікові можливості малят та підібрати музичні твори, які несуть в собі любов та повагу до родини, рідної природи, національних традицій, звичаїв та Батьківщини. Була розроблена картотека музичних творів українського фольклору та творів українських композиторів для кожної вікової групи , щоб музичний матеріал для дітей був доступним, зрозумілим, відповідав рівню розвитку дітей. Якщо в молодшому дошкільному віку робота по патріотичному вихованню була націлена на збагаченні музичного досвіду малят, тобто слухання та спів пісень, мирилок, пальчикових ігор, забавлянок, музчиних казок, сюжетних та народних таночків ( «Гопачок», «Сорока - білобока», «Маківочки»). То починаючи з середнього дошкільного віку, завдяки активізації інтересу до суспільних явищ, соціуму, патріотичне виховання засобами музики набуває усвідомленого та активного характеру. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри ) діти поступово отримують більш - менш цілісні уявлення про своєрідність українського народу. Велику роль в цьому відіграють музичні заняття . Завдяки заняттям можна продуктивно використовувати різні види музичної діяльності за короткий проміжок час. Практика показує, що для повного розуміння музичного твору потрібно використовувати різні види музичної діяльності. Наприклад після прослуховування народної пісні «Ходить гарбуз по городу» , у моїх вихованців з'являється бажання її співати, а потім, використовуючи танцювальні імпровізації та гру на дитячих музичних інструментах, ми її інсценуємо. Таким чином діти найкраще запам'ятовують твір, розуміють його, активно виконують самостійно вдома та у спільних іграх. Неможливо говорити про виховання любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї. Важливим напрямом патріотичного виховання є вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. На заняттях важливо донести дітям поняття «українська народна пісня», «пісня написана українським композитором», «народна казка, музику до якої написав український композитор», «народна традиція», «народна гра» тощо. .

Ми живемо в суперечливий час, який знаменується нестабільністю, зміною світогляду, переорієнтацією цінностей та пріоритетів. Сьогодення характеризується новими політичними, економічними, соціально-культурними умовами, в яких відбувається формування громадянського суспільства, модернізація освіти та управління нею. Перед педагогами стоїть цілеспрямоване важливе соціальне замовлення суспільства - формування громадянина-патріота, здатного розбудовувати суверенну Україну, творчу особистість із високим рівнем інтелектуального і духовного розвитку, здатну забезпечити поступ нації до світової спільноти.

Як же виникає у людини любов до Батьківщини? Відповідь проста: з першою колисковою мами, з бабусиними потішками, з казочкою діда.

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський зазначав: «Любов до Батьківщини починається із захоплення красою того, що бачить перед собою дитина, чим вона милується, у що вкладає частку своєї душі. Захоплення красою землі, де жили діди і прадіди, де нам судилось прожити життя, повторити себе в дітях, постаріти і піти в землю, яка народила нас, - це найважливіше емоційне джерело любові до Батьківщини».
Тому виховувати громадську свідомість, патріотичні почуття ми починаємо змалку з ясельної групи. Щоб дитина відчула себе причетною до великої України, необхідно краще познайомити її з традиціями та народними цінностями.

В старшому дошкільному віці у дітей ми розширюємо знання про народні традиції, і обряди, які обов'язково пов'язані з якимись народними святами, що проводяться і переходять з покоління в покоління протягом віків і цим викликають почуття гордості за наших предків, духовного єднання між поколіннями, що являється основою нашої цивілізації. Для ознайомлення дітей з творчістю українських композиторів в старшому дошкільному віці я широко використовую презентації . Завдяки яким діти пізнають не тільки коротенькі важливі відомості про композитора, слухають його твір, запам'ятовують його вигляд, але і самостійно можуть дома переглядати презентацію, прослуховувати і розповідати батькам («Дощик» В. Косенко, «Івасик - Телесик» М Сільванський та ін)

Однією з цікавих засобів патріотичного виховання є музична театралізація українських казок. Завдяки їй у дітей розвиваються акторські здібності, музикальність, з'являється почуття радості від спільної діяльності, розширюється емоційний діапазон почуттів і як результат виникає любов і повага до казкового твору, народу, що його створив, до себе, як до частини цього народу.

Патріотичне почуття у дитини може виникнути , якщо воно підкріплюється не тільки в дошкільному закладі , а і вдома. Тому важливою частиною роботи педагога є спільна діяльність з батьками. Механізми реалізації роботи з батьками відбуваються через різні форми: збори, засідання, консультації, бесіди, батьківські куточки. Але найбільш продуктивними, на мою думку, є активна участь батьків в родинних святах, розвагах та спілкування через сторінки соціальних мереж , завдяки яким можна давати рекомендації по патріотичному вихованню в невимушеній формі .

Різні родинні заходи, вечори розваг, святкові ранки, які проводяться в нашому садочку, мають великий виховний вплив на дитину. Адже не секрет, що теперішнє молоде покоління батьків набуває знання з народознавства разом з дітьми, завдяки спільній роботі сім`ї і дошкільного закладу. Українські національні традиції , українська музична культура і є тим живильним підґрунтям, на якому з'являються перші паростки любові до Батьківщини в чистих душах наших малят. Саме ці паростки є основою для розвитку високоморальної особистості та надією на оздоровлення нації і суспільства.

Музичне виховання

Мета музичного виховання дітей дошкільного віку виховання гармонійно розвинутої, естетично й творчо спрямованої особистості дитини під впливом цінностей українського і світового музичного мистецтва, розвиток загальної музикальності, здібностей музичного виконавства і творчості, формування елементарних основ музичної культури, домірної вікові музичної компетенції.

Основні завдання музичного виховання дітей дошкільного віку:виховання в дітях життєвої мистецької активності, спрямованості на сприйняття і творення прекрасного в мистецтві та житті (краса, гармонія, виразність, грація, вишуканість), емоційно-ціннісного ставлення до українського і світового музичного мистецтва; розвиток загальної музикальності як сукупності музичних здібностей (емоційний відгук на музику, музичний слух і чуття ритму, музичне мислення, музична уява, музична пам'ять), здібностей виразного виконання музичних творів (пісенних, танцювальних, інструментальних) та творчої їх інтерпретації, варіювання, імпровізації; формування навичок музичного сприймання, виконавства і творчості в основних видах дитячої музичної діяльності, елементарних основ музичної культури (потреби, переживання, ставлення, інтереси, любов до музики); закладання елементарної компетентності у музичному мистецтві.

Умови успішної музично-педагогічної роботи з дітьми: професійність музичного керівника і вихователів; гнучке застосування традиційних та нових методів і прийомів музичного виховання, навчання й розвитку дітей в основних видах дитячої музичної діяльності та формах організації; сприятливе мистецьке оточення в груповій кімнаті та спеціально обладнане естетичне середовище музичної зали, сучасне змінне оснащення; співпраця вихователів, музичного керівника і батьків.

Зміст музично-педагогічної роботи з дітьмидеталізується щодо кожної вікової групи по основних видах музичної діяльності у чинних комплексних і парціальних програмах. У кожному з видів музичної діяльності (слухання музики, музичні рухи, співи, гра на дитячих музичних інструментах, творчість - у рухах, пісенна, музикування) деталізовані завдання музичного виховання, навчання й розвитку дітей та наведено музичний репертуар (орієнтовний, для вибору, а тому більший за обсягом, ніж можна використати за навчальний рік), реалізація яких і становить для педагога зміст роботи з дітьми. Музичний керівник і вихователі, орієнтуючись на програмові твори з національної та світової музичної спадщини, дбаючи про високий художній рівень і доступність репертуару, можуть також самостійно добирати музичні твори із сучасних фахових джерел («Дошкільне виховання», «Дитячий садок. Мистецтво», «Музичний керівник», «Палітра педагога», «Джміль», «Дитячий садок» та інші періодичні видання, посібники, збірки, хрестоматії). Пісенний матеріал слід транспонувати відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей.

Форми організації музичного виховання дітей: самостійна музична діяльність, використання музики у повсякденному житті, музичні заняття, музичні розваги, музично-театралізовані свята, додаткові - заняття за інтересами дітей, гуртки (студії).

Самостійна музична діяльність(щоденно) пов'язана з ініціативою і бажанням дитини звертатися до власно набутого мистецького досвіду. Вона потребує спостереження за дітьми і непрямого впливу у вигляді організації розвивального середовища і сприятливих умов для підтримки і розвитку самостійних дитячих музичних проявів (наприклад, ситуації виклику, ситуації успіху). Ситуація виклику - це прийом непрямого запрошення до самостійних дій, провокування і спонукання дітей до активності за рахунок надання їм нових можливостей.

Використання музики у повсякденному житті(щоденно) є найпоширенішою формою роботи і потребує створення у дитячій групі атмосфери повсякденного звернення до музики як життєво необхідних дитині позитивних емоційних вражень. Вихователь педагогічно доцільно використовує музику у різних видах дитячої діяльності (ігровій, образотворчій, руховій, під час сприймання літературних творів, наприклад, при слуханні музично ілюстрованих казок, тощо), збагачує досвід дітей красивою українською музикою із національної спадщини-про Україну, її духовно-культурні цінності, про Київ, дім, рідну мову, батьків, сучасною дитячою музикою у виконанні дорослих і дітей (аудіозаписи, відеозаписи), творами зі світової класики.

Музичні заняття (два рази на тиждень)- провідна форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з музичного виховання дітей. Види занять: колективні (вся група), підгрупові (4-12 осіб), індивідуальні (1-3 особи). Типи занять: традиційне, тематичне, домінантне, комплексне, комплексно-тематичне. При плануванні занять обирається той доцільний тип, що відповідає рівню музично-естетичного розвитку дітей, поставленій освітній меті, актуальним завданням роботи з групою.

Традиційне заняття усталене в основних рисах, найбільш апробоване дошкільною практикою. У ньому поєднуються всі види дитячої музичної діяльності: слухання музики, співи, пісенна творчість, музично-рухова діяльність, творчість у рухах, гра на дитячих музичних інструментах, музично-дидактичні ігри. Усі види діяльності презентують основні види музичної практики людини (музична творчість, виконавство, сприймання) та музичного мистецтва (інструментальне, вокально-хорове, хореографічне) і через це формують у дитини початкові уявлення про цілісність і різноманіття мистецтва, навички в усіх видах музичної діяльності.

Тематичне заняття характеризується тим, що його виховний зміст виражений життєвою темою, близькою і зрозумілою, відомою дітям, актуальною для їхнього особистісного і музичного розвитку; освітній і розвивальний зміст знаходить вираження через сукупність тем «Які емоції і почуття передає і викликає музика», «Про що розповідає музика», «Як розповідає музика». Зміст музичної діяльності пов'язується з широкою культурною інформацією і спеціальною музичною. У молодшому дошкільному віці переважає тематика іграшкового світу, природних явищ, у старшому - соціального і суто музичного спрямування.

У домінантному занятті переважає (домінує) один із видів дитячої музичної діяльності - музикування, музичні рухи, співи, - чим створюється атмосфера відповідного музичного мистецтва (інструментального, танцювального, вокально-хорового). Воно сприяє успішнішому формуванню виконавських музичних навичок, творчих умінь, вивченню репертуару до свят.

У комплексному занятті музика інтегрується з кількома видами дитячої діяльності, переважно художніми; успішно спрямовується розвиток дитячої творчості. Під час такого заняття доцільно узагальнити одне з художніх понять (наприклад, ритм) через практичну діяльність у різних мистецтвах (музиці, танці, малюнку, витинанку тощо).

Комплексно-тематичне заняття поєднує у собі риси комплексного і водночас тематичного, що підсилює його художньо-естетичну і життєву спрямованість для дітей; часто носить підсумковий характер.

Музичні розваги (два рази на місяць) - естетично приваблива форма мистецько-творчого відпочинку дітей, побудована на різноманітному мистецькому і життєвому досвіді дітей. Організуються різні види розваг для дітей і разом з дітьми, тематика яких пропонується, варіюється вихователями і музичним керівником, може обиратися разом із дітьми. Види розваг: день народження дитини, іменини; свято Миколая; День матері; музичні драматизації казок у виконанні самих дітей, вистави різних видів театрів; театр дітей і дорослих до Міжнародного дня театру; слухання аудіозапису музично ілюстрованих казок, музичних фрагментів з дитячих опер і балетів; концерт дитячої творчості, тематичні концерти творчості видатних митців; фестивалі дитячих талантів і родинної творчості; вечори музичних загадок-відгадок, українських колискових пісень, колядок і щедрівок (під час Різдвяних свят), веснянок, закличок, хороводів (під час Великодніх свят), слухання музики і творчого музикування, слухання музики і танцювальних імпровізацій; вечір поезій і пісень до Всесвітнього дня поезії; вечір дитячої творчості до Всесвітнього дня танцю тощо. Ті чи інші види розваг плануються відповідно до віку дітей.

Музично-театралізовані свята(два-чотири рази на рік) - художньо й творчо збагачена форма відзначення святкової події, пори року, соціально й змістовно значущої для виховання і розвитку дитини, що здійснюється, головним чином, засобами музики, літератури, театру, хореографії. Рекомендовані свята (залежно від віку дітей): Свято музики (до Міжнародного дня музики), Свято осені, зимове Новорічне свято, Свято весни, мами і усіх жінок, Свято випуску дітей до школи.

Додаткові форми роботи з музичного виховання - заняття за інтересами дітей, гуртки, студії (одне-два заняття на тиждень). Через них реалізується варіативний зміст роботи з дітьми та поглиблюється зміст інваріантної складової згідно Базового компонента дошкільної освіти. Вони є формами мистецького збагачення дитячого життя (дитяча хореографія, дитячий оркестр, сольний спів). Додаткові заняття з музикотерапії організуються за рекомендаціями психолога з метою корекції та розвитку дітей з особливими освітніми потребами, порушеннями психофізичного розвитку в умовах корекційної та інклюзивної освіти.

Основні функції музичного керівника і вихователя в забезпеченні музичного виховання дітей є спільними (особливі обов'язки - варіативні, залежно від потреб дітей, спрямованості та умов дошкільного навчального закладу):

- виховна (педагоги спрямовують особистісний розвиток і музичне виховання дітей; спостерігають за дитячими особистісними і музичними проявами, індивідуалізують роботу на цій основі);

- освітня (музичний керівник - здійснює музичне виховання з групою дітей, підгрупою, індивідуально, забезпечує музичну освіту дітей через різні форми роботи з музичного виховання; при можливості забезпечує якісний музичний супровід ранкової гімнастики, фізкультурних занять, свят і розваг відповідно до вимог методики фізичного виховання (музика виконується педагогом або звучить аудіозапис); виявляє відповідальність і свободу у реалізації змісту програми; реалізує власну педагогічну майстерність; вихователь радиться з музичним керівником, бере дієву участь у музичних заняттях, розвагах, святах, інших формах роботи);

- дидактична (музичний керівник навчає дітей усіх видів музичної діяльності; формує навички музичного виконавства, музичної творчості, інтерес і любов до музики, музичну культуру дітей; виявляє належну музично-теоретичну підготовленість; вихователь використовує музику у повсякденні відповідно до вікових особливостей дітей, потреб групи, інтересів і схильностей дитини);

- розвивальна (музичний керівник спрямовує музично-естетичний розвиток дітей, виявляє їхні музичні задатки і обдаровання, розвиває загальну музикальність, музичні здібності; виявляє гарну музично-виконавську майстерність);

- науково-методична (педагоги розробляють зміст музичних занять, розваг, свят; варіативно застосовують методики і технології музичного виховання; виявляють особисту творчість, впроваджують інновації, експериментують, пропонують власні творчі здобутки колегам);

- організаційна (музичний керівник планує музично-педагогічну роботу, а саме - форми організації, їх зміст; створює умови для занять, збагачує ресурси через оновлення добірки дитячих музичних інструментів, фонотеки; організовує у співробітництві з вихователями і батьками музичні заняття, свята, розваги; вихователь створює умови для самостійної музичної діяльності дітей у групі, наповнює «Музичний куточок для батьків», організовує проведення в групі такої форми роботи як «Мистецький досвід», бере домірну участь у плануванні й розробленні змісту занять, розваг, свят);

- суспільно-педагогічна (педагоги здійснюють зв'язок з батьками, митцями, професійними виконавцями; творчо реалізують себе).

Планування роботи з музичного виховання здійснюється у формі перспективних і календарних планів. Перспективному плануванню на навчальний рік підлягають форми організації музичного виховання (тип заняття, вид і тема розваги, тема свята). На менш тривалу перспективу (один-два місяці) планується зміст розваг і свят, що відображається у сценаріях. Поточний зміст навчально-пізнавальної діяльності відбивається у календарному плануванні у вигляді плану-конспекту музичного заняття (для працівників зі стажем до 8 років) або плану-схеми музичного заняття (для досвідчених педагогів). Планування використання музики у повсякденні дітей здійснюється вихователем і вноситься ним до його календарного плану.

Удосконалення методичної компетенції музичних керівників, вихователів, керівників гуртків (студій) здійснюється в педагогічному колективі дошкільного навчального закладу під керівництвом вихователя-методиста, в районній, міській та обласній системах підвищення педагогічної кваліфікації. Вихователь-методист дошкільного закладу здійснює методичну підтримку музичному керівнику та вихователю, генерує нові ідеї, презентує інноваційний досвід, систематизує матеріали у методичному кабінеті, виявляє перспективний досвід з музичного виховання тощо. Ефективними є районні та міські семінари й методичні об'єднання, зміст роботи яких слід щонайменше розробляти по трьох складниках: теоретико-методичні питання, практичні питання і досвід, навчально-методичний супровід. Продуктивним сучасним підходом є набуття нових компетенцій під час навчання педагогів один від одного, у творчих групах з науковцями, творчих майстернях досвідчених викладачів, майстер-класах фахівців.

Співробітництво із родинами вихованців базується на повазі педагогів до культурних традицій кожної родини, залученні дітей як до українського і світового музичного мистецтва загалом, так і до мистецької культури тих національностей, до яких належать вихованці групи. Педагоги мають порадити добір музики для родинного кола і спонукати батьків цікавитися успіхами доньки чи сина в музичній діяльності, звертатися за порадами до педагогів, посильно допомагати і брати участь в освітньому процесі. На сайті дошкільного навчального закладу рекомендується створити сторінку з музичного виховання дітей, матеріал для якої готують і періодично оновлюють педагоги спільно з батьками.

Дотримання сучасних вимог до змісту, форм, методів музичного виховання, збагачення середовища, доцільна організація музично-освітньої роботи, творча діяльність педагогів відповідно до означених функцій, участь батьків у виховному процесі зможуть забезпечити належний музично-естетичний розвиток дитячої особистості, формування домірної вікові музичної компетенції дитини.

Ваш заголовок буде тут

Введіть підзаголовок тут

Тут зачинається ваш текст. Натисніть тут і почніть писати. Нык шынчебюз торквюатоз ыт оратио фачтидёе жкрибэнтур ку зыд кюм тантаз ийжквюы фиэрэнт эа ут выльёт доктюж зюжкепиантюр мэль ат пауло пондэрюм дэчырюёжжэ прё еюж пожжёт аккюжамюз ад вэл эи янвыняры ыкжпэтэндяз хёнк пауло доктюж.

Аутым ед зыд трактатоз дэмокритум инкедыринт жюмо дыкоры нолюёжжэ эжт ед кэтэро минемум кончэктэтюыр еюж ат жят эи витаэ вэртырэм конкльюдатюрквюэ ан алиё малйж пэр нам эа пэрчыквюэрёж.